ТИША

Тиша
Евтихиан, Евтихий, Евтихия, Тихик, Тихомир, Тихон, Феостих, Феотих

Словарь русских личных имен..2011.


Смотреть больше слов в «Словаре личных имен»

ТО →← ТИЧАОНА

Смотреть что такое ТИША в других словарях:

ТИША

ТИ́ША, і, ж.1. Стан, коли де-небудь немає звуків, шуму.Навкруги тиша; скрізь ясно: з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише (Марко Вовчок);Зненацька Со... смотреть

ТИША

СПО́КІЙ (стан у навколишньому оточенні, в природі і т. ін., що характеризується відсутністю шуму, руху, метушні, хвилювання тощо), ТИ́ША, ТИШ поет., ЗА... смотреть

ТИША

рва́ти пові́тря (ти́шу) чим і без додатка. 1. Гучно лунати (про звуки). Від часу до часу музику переривали громовісні вигуки тисячі голосів, що, зливаючись з нею на мить, рвали повітря переможним зойком (Олесь Досвітній). 2. Голосно говорити, кричати. Маркушевський не дає йому опам’ятатись і рве тишу знервованим лихим голосом: — Ви вдалися до непотрібних експериментів… (Ю. Бедзик). рі́зати / розрі́зати пові́тря (ти́шу). 1. Різко, голосно лунати (про звуки). Фю-ї-ї! Фю-ї!… знову різало повітря якесь гостре свистіння (Б. Грінченко); Розрізав густе повітря постріл рушниці (М. Коцюбинський). 2. Порушувати тишу різкими звуками. Ранішній кашель не давав йому спокою. Він бухикав, гавкав, вив, ричав, як цілий звіринець, і гострими звуками різав вранішню тишу (М. Коцюбинський).... смотреть

ТИША

Iбезголосся, безголось, безгомін, безгоміння, безгомінь, безгучність, беззвучність, безмовність, безмов'я, затишшя, нешелестінь, тиш, тишинаФразеологіч... смотреть

ТИША

-і, ж. 1) Стан, коли де-небудь немає звуків, шуму. || Відсутність розмов, мовчанка. || Відсутність руху, метушні, що супроводжується шумом. 2) Стан у ... смотреть

ТИША

-і, ж. 1》 Стан, коли де-небудь немає звуків, шуму.|| Відсутність розмов, мовчанка.|| Відсутність руху, метушні, що супроводжується шумом.2》 Стан ... смотреть

ТИША

Stillness, quiet, tranquillity; (мовчання) silence; (про погоду) mildness, serenity, sereneness; (спокій) calmness, calm, peaceвстановлювати тишу — to ... смотреть

ТИША

імен. жін. роду, тільки одн.1. стан, коли де-небудь немає звуків, шуму2. стан у природі, коли зовсім немає вітру3. (перен.) душевний спокій4. відсутніс... смотреть

ТИША

корень - ТИШ; окончание - А; Основа слова: ТИШВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ТИШ; ⏰ - А; Слово Тиша содержит следу... смотреть

ТИША

【阴】 静, 寂静; 平静, 安静Порушувати тишу 打破平静Німа (або мертва) тиша 死一般的寂静

ТИША

[tysza]ж.cisza

ТИША

ти́ша[тиша]-ш'і, ор. -шеийу

ТИША

спокій, мовчанка, с. мертва тиша, тиша, як у вусі; (на морі) штиль; (на війні) затишшя; (в душі) П. кн. утихомирення.

ТИША

(відсутність звуків) безголосся, безмовність, затишок, мовчанка (відсутність колотнечі) спокій.

ТИША

Начальная форма - Тиша, дательный падеж, единственное число, имя, мужской род, одушевленное

ТИША

тишина, тишь німа [мертва] тиша — мёртвая [гробовая] тишина, безмолвие

ТИША

Stillhet, tysthet, tystnad, lugn, ro

ТИША

Пакойсупакой

ТИША

-і ż cisza порушити тишу zakłócić ciszę (spokój)

ТИША

Ти́ша, -ші, -ші, -шею, ти́ше!

ТИША

Stillhet, ro

ТИША

Stilhed, ro

ТИША

ти́ша іменник жіночого роду

ТИША

{ти́ша} -ші, ор. -шеийу.

ТИША

吉沙

ТИША

пакойсупакой

ТИША

სიწყნარე; სიჩუმე

ТИША

пакой супакой

ТИША

Тиша

T: 153